ЗАТРИМКА МОВЛЕННЯ або АУТИЗМ

▪️Якщо ви помітили, що ваша дитина погано розмовляє, ніж інші діти її віку, можливо вона ще не вимовила жодного слова в 2 роки, ви себе запитуєте : «чи може затримка мовлення бути ознакою розладу аутистичного спектра?». Не обов’язково. ▪️Дійсно затримка мовлення, порушення вимови, навчальні розлади доволі часто можуть супроводжувати РАС, але затримка не завжди означає аутизм. ▪️Насправді існують суттєві відмінності між затримкою комунікації, викликаної аутизмом, та іншими мовленнєвими порушеннями. 🔻ЗАТРИМКА МОВЛЕННЯ або МОВИ ▪️Затримки мовлення або мови доволі часто трапляються у дітей молодшого віку. Діагностувати затримку мовлення можливо, якщо воно не відповідає встановленій нормі розвитку, притаманній для конкретного віку дитини. ⚠️Треба розрізняти затримку саме МОВИ та затримку МОВЛЕННЯ, хоч іноді ці поняття й змішуються. ✔️ МОВЛЕННЯ це ЯК дитина: • вербалізує • артикулює • вимовляє звуки та слова. Причинами затримки власне мовлення є: ▪ або затримка загального розвитку (тобто дитина слідує типовому розвитку, але оволодіння мовленням відбувається в більш сповільненому темпі, ніж у однолітків) ▪ або наявні моторні мовленнєві порушення, які в свою чергу впливають на функціонування мовленнєвого апарату (порушена координація губ, щелеп, язика для відтворення правильних звуків та слів). Затримка МОВИ не впливає на те «як» дитина говорить, а скоріше «ЩО» вона говорить. Затримка мови може полягати у порушенні ▪ рецептивної мови та ▪ експресивної мови. 🔻Експресивне мовне порушення полягає у труднощах формувати та відтворювати свої думки. Такі діти можуть прекрасно вимовляти звуки та слова, але мають проблеми з об’єднанням їх у фрази для вираження своїх думок. 🔻Рецептивне порушення мови (сприйняття та розуміння мови на слух) може також негативно впливати на обробку дитиною вхідної інформації. Такі діти можуть мати труднощі з розумінням зверненого мовлення, з оволодінням новою лексикою (новими поняттями, розширенням словника), а також з інтерпретацією письмового чи усного мовлення. 🔻ВІДМІННІСТЬ ЗАТРИМКИ МОВЛЕННЯ ВІД АУТИЗМУ Типовий розвиток дитини зазвичай проходить через певні стадії розвитку мовлення – експерименти з власним голосом, гуління, лепет, використання невербальних засобів комунікації як зоровий контакт, вказівний та інші жести, після додаються звуки, перші слова, словосполучення і нарешті фрази. 🔻ДИТИНА З ЗАТРИМКОЮ МОВЛЕННЯ або мови зазвичай розвивається як і її однолітки, але в сфері мовлення розвиток йде більш повільно і досягає певних відміток (порівняно з нормою) з певними затримками. ▪️При цьому такі діти завжди мотивовані щодо спілкування, можуть обійняти іншу людину, посміхаються їй. ▪️У них завжди присутнє бажання налагодити контакт зі своїми батьками, рідними або близькими. Вони відповідають позитивно на увагу, реагують на міміку співбесідника та здатні до імітації. 🔻У доповнення до затримки мови та мовлення, ДІТИ З АУТИЗМОМ стикаються з додатковими викликами, пов’язаними з їхньою комунікацією, соціалізацією та поведінкою. ▪️Мовленнєві труднощі можуть серйозно впливати на оволодіння навичками соціальної взаємодії та спілкування з людьми. 🔻Розглянемо в чому можуть полягати труднощі мови та мовлення при аутизмі. 🔻КОМУНІКАЦІЙНІ ТРУДНОЩІ: ➖Дитина не відповідає на своє ім’я ➖Важко привернути увагу дитини ➖Повільне чи взагалі відсутнє використання жестів для привернення уваги чи комунікації ➖Лепет в перші місяці (до року) розвитку дитини, а після його різке припинення ➖Повторення одного й того ж слова або фрази ➖Специфічна модифікація голосу дитини (монотонне, механічне звучання голосу) 🔻ТРУДНОЩІ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ➖Відсутність розуміння поняття соціуму та соціальних правил поведінки ➖Дитина не відповідає на соціально прийнятні знаки уваги (наприклад, не відповідає коли хтось вітається, не дякує тощо) ➖Труднощі із сумісною увагою (неможливість одночасно сфокусуватися на одному й тому ж об’єкті з іншою людиною, привернути увагу до одного й того ж об’єкту) ➖Труднощі із соціальними навичками, такими як обмін предметами, черговість в грі чи під час розмови / діяльності, підтримка дружби та приятельських відносин ➖Уникнення зорового контакту ➖Обмежені або лімітовані інтереси в певній сфері діяльності (спеціальний інтерес) ➖Зменшений інтерес та відсутність мотивації щодо взаємодії та участі в сумісній діяльності з іншими дітьми / людьми. 🔻ПОВЕДІНКОВІ ТРУДНОЩІ Неможливість використання мовлення для комунікації наряду з аутизмом призводить до серйозних поведінкових труднощів: ➖Посилений стиммінг або повторювані моторні рухи як розхитування тіла, плескання в долоні, вибудовування об’єктів в ряд ➖Посилена відраза від торкань або тримання за руку, інші тактильні дії тощо ➖Різка зміна настрою (плач, крик, істерики) по незрозумілим причинам ➖Стійка прив’язаність до певних предметів, об’єктів, іграшок, мультфільмів тощо ➖Надзвичайна рухливість, неможливість залишатися на одному місці ➖Дитина швидко та сильно засмучується, коли порушується її розпорядок дня та змінюються плани. 🔻В ЯКОМУ ВІЦІ СЛІД ЗВЕРТАТИСЯ ЩОДО ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ ▪️До недавнього часу РАС нечасто діагностували до 3-4 років. Але вже зараз існують відповідні диференційні методики, які б дозволили провести якісну діагностику і аутизму, і порушень мовлення. ▪️У віці від 18 місяців (1,5 роки) до 2-х років затримка мови та мовлення стає більш помітною. Коли у батьків виникають перші підозри, то обов’язково слід проконсультуватися у вашого педіатра або у логопеда. Фахівець при цьому має використати наступні інструменти та методики для тестування: ▪ Соціальних навичок (зоровий контакт, розуміння емоцій, звернення на ім’я до дитини) ▪ Фізичний розвиток (здатність використовувати вказівний жест, маніпуляція з предметами, загальна та дрібна моторика) ▪ Розуміння мовлення (ідентифікація предметів, співставлення картинок, розуміння базових інструкцій – підійди, зачини двері, дай). ▪️Слід враховувати, що кожна дитина індивідуальна і порушення мовлення, які і симптоми аутизму, можуть у кожної з них бути різними. ▪️Логопеди, дитячі психологи, терапевти (раніше дефектологи) відіграють значну роль для корекції проблем мовлення та мови. ▪️Мовне втручання має містити конкретний індивідуалізований план або програму щодо розвитку вербальної та невербальної комунікації, розвитку експресивного мовлення та зміцнення соціальних контактів. 🔻ПЕРЕЛІК КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК, з якими має працювати фахівець з мовлення та мови при РАС: 1. ▪️ВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ - Допомога з артикуляцією та вербалізацією звуків і слів - Стратегії та механізми виражати думки, ідеї та почуття - Зменшення поведінкових проблем внаслідок оволодіння вербальним мовленням. 2. ▪️СОЦІАЛЬНЕ ПРАГМАТИЧНЕ МОВЛЕННЯ - Використання мовлення в соціальних ситуаціях - Навчання словам вітання, прощання, подяки, прохання, висловлення бажань, заперечення, вибачення тощо - Оволодіння навичками розуміння соціального контексту з використанням певних слів та фраз. 3. ▪️МОВА ТІЛА - Вирази обличчя, рухи рук, жести, міміка, використання експресивних частин мови. - Навчання дітей розрізненню як власних емоцій, так і сигналів від інших людей (щасливий, сумний, злий) - Навчання використання дитиною відповідної міміки обличчя при тій чи іншій ситуації тощо. 4. ▪️ПРОСОДИКА МОВЛЕННЯ (звучання голосу) - Навчання дитини використовувати гучність та інтонацію свого голосу під час спілкування - Слід відмітити, що голос дітей з аутизмом часто звучить безбарвно, роботично (механічно), беземоційно. - Навчання дитини модулюванню тону та гучності голосу під час розмови. 5. ▪️ГРАМАТИКА - Навчання граматиці, коректному відмінюванню, правилам мови, лексики - Використання займенника «я» замість «ти» або третьої особи (він/вона), що часто відбувається при аутизмі. 6. ▪️СОЦІАЛЬНІ та РОЗМОВНІ НАВИЧКИ - Розуміння поняття спілкування та основних правил ведення монологічної та діалогічної розмови - Передача слова співрозмовнику під час діалогу, заборона переривання та перебивання - Дотримання особистих фізичних кордонів та дистанції під час спілкування (не наближатися занадто близько до співрозмовника, не махати руками перед обличчям) - Здатність формулювати запитання та чекати відповіді під час щоденної взаємодії. 7. ▪️АЛЬТЕРНАТИВНА /ДОДАТКОВА КОМУНІКАЦІЯ - Використання додаткових засобів комунікації для невербальних дітей, їх підбір, введення та застосування як на занятті, так і вдома. - Жестова мова, комунікаційні девайси, планшети, програми, PECS та інші. ▪️Джерело: - Стаття Speech delay vs Autism: Understanding and Recognizing the Difference, Leanne Sherred, Autism Parenting Magazine, iss 119 (2022). ▪️©️перклад та адаптація статті - Надія Есманова (Сторінка про аутизм/ інклюзію/ психологію). Копіювання будь-якої частини цього тексту без згоди та вказування авторства ЗАБОРОНЕНЕ.